Мова ворожнечі: визначення поняття

Головне

Автор: Олена Черних
«Мова ворожнечі» (від англ. «hate speech»- мова ворожнечі, або мова ненависті) – всі форми вираження, котрі поширюють, розпалюють, підтримують або виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм чи інші форми ненависті, що базуються на нетерпимості, в тому числі: нетерпимості, що виявляється у формі агресивного націоналізму та етноцентризму, дискримінації і ворожого ставлення до меншин, іммігрантів та осіб іноземного походження (Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № 97(20) [8].

Дж. Джакобс, К. Поттер визначають «мову ворожнечі» в широкому розумінні як «будь-яке самовисловлення з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. У такому випадку самовисловлення відбувається за рахунок порівняння та ієрархічного зіставляння різноманітних груп людей з оцінкою особистих якостей конкретних осіб на підставі їх належності до тієї або іншої групи. Таким чином, «мова ворожнечі» – термін, який відноситься до цілого ряду негативних висловів, починаючи від підбурювання і закінчуючи ненавистю, зловживанням, дискредитацією, образливими словами та епітетами, і, можливо також, надзвичайними прикладами упередження» [6].

Вітчизняна дослідниця соціальної та психологічної роботи в органах внутрішніх справ О. Горбачова зазначає, що поняття «мова ворожнечі» вживають для «позначення будь якої публічної «мовної» дії, прямо чи опосередковано заснованої на ксенофобії, яка, у свою чергу, видозмінює, спотворює соціальні відносини, слугує причиною агресії, насилля, ворожнечі та конфліктів за принципом національного, релігійного, соціального чи іншого розрізнення, є потужним деструктивним та дестабілізуючим фактором у розвитку сучасної світової спільноти» [5, с. 36].

Е. Понарін визначає мову ворожнечі як «спосіб мовного конструювання моделей і практик соціальної нерівності» [7, с. 91].

О. Коробкова визначає мову ворожнечі як «мовне вираження інтолерантності, або лінгвістично виражену нетолерантність» [4, с. 201].

М. Гречихін розглядає мову інтолерантності як «комунікативно-мовний механізм зниження соціокультурного статусу іншого» [1].

Філолог А. Євстафьєва зазначає, що поняття «мова ворожнечі» має два обов’язкових компоненти: негативне значення виразу і обов’язкову адресацію, негативна інформація в яких може бути представлена як у відкритій, так і в завуальованих формах [3].

Під мовою ворожнечі, філолог А. Денисова розуміє «лінгвістичні засоби вираження різко негативного ставлення до будь-яких явищ суспільного життя (культурних, національних, релігійних і т. п.), а також до людей, що є носіями інших, протилежних автору, духовних цінностей» [2].

Література
1. Гречихин М. В. Современный русский медиадискурс: язык интолерантности :на материале языка российских СМИ: автореферат дис. … кандидат филологических наук: спец. 10.02.01/ М. В. Гречихин.. – Белгород, 2008 – 159 с. 2
2. Денисова А. В. Язык вражды: некоторые особенности судебных лингвистических експертиз / А. В. Денисова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – № 7. – 2008. – Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/yazyk-vrazhdy-nekotorye-osobennosti-sudebnyh-lingvisticheskih-ekspertiz// 3
3. Евстафьева А. В. Язык вражды в средствах массовой информации: лингвистические и экстралингвистические факторы функционирования: автореферат дис. … кандидат филологических наук: спец. 10.02.01/А. В. Евстафьева. – Тольятти, 2009 – 298 с.4
4. Коробкова О. С. Маркеры языка вражды в номинациях этнической принадлежности: социолингвистический аспект/ О. С. Коробкова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцен. – № 111. – 2009. – Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/markery-yazyka-vrazhdy-v-nominatsiyah-etnicheskoy-prinadlezhnosti-sotsiolingvisticheskiy-aspekt5
5. Правий екстремізм і толерантність: з досвіду України та Німеччини / Фонд ім. Фрідріха Еберта, Регіональне представництво в Україні та Білорусі. – К.: Заповіт, 2008. — 76 с. 6
6. Шелюх О. М. «Екологія мови» в контексті проблеми формування особистост / О. М. Шелюх // Збірник статей V Всеукраїнської наукової конференції “Гуманітарні аспекти формування особистості»– Львів: ЛДУ БЖД, 2011 С. 311 – 317. 8
7. Язык вражды против общества: (сб. статей) / А. Верховский. – М.: Центр «Сова», 2007. – 259 с.
8. Bookmarks – Combating hate speech online through human rights education Режим доступу: http://nohate.ext.coe.int/Campaign-Tools-and-Materials/Bookmarks